меню
головна
Аневризма.
Старіння органів кровообігу.
Неврози серця
Склеродермія
Тромбангіїт
Хвороба Хортона.
Хвороба  такаясу.
Міокардит.
Епілепсія.
Аритмія серця.
Сердечна недостатність.
Аорта
Синусова аритмія.
Кровотеча.
   



 
Хвороби органів кровообігу

Гіпертонічний криз.

Лікування гіпертонічного кризису.

Гіпертонічний криз.

Терапія хворих з ускладненим гіпертонічним кризом повинна обов'язково проводитися в умовах палат інтенсивної терапії, де є можливість дозованого внутрішньовенного введення лікарських препаратів (інфузомати) і апаратура для контролю за показниками гемодинаміки.
Природа гіпертонічного кризу така, що антигіпертензивну терапію доводиться починати до того, як закінчено обстеження хворого. Підходи лікаря до лікування хворого з високим АТ різні і визначаються тим, чи має він справа з гіпертонічним кризом або просто з нелікованою (або погано лікованою) важкою гіпертензією. При деяких формах гіпертонічного кризу потрібне негайне зниження АТ, для чого, як правило, використовується внутрішньовенне введення антигіпертензивних препаратів. У інших випадках необхідне більш поступове зниження АТ, якого зазвичай можна досягти за допомогою вживання препаратів або під язик. Вибір лікарських препаратів у кожному конкретному випадку залежить від типа гіпертонічного кризу, його форми, стану життєво важливих органів і особливостей фармакодинаміки препаратів, їх можливих побічних ефектів при внутрішньовенному введенні і пероральному прийомі.
При проведенні інтенсивної терапії необхідно здійснювати постійний моніторинг АТ, ЧСС, ЧД, обов'язковий контроль за діурезом, динамікою на ЕКГ. Ефективним методом профілактики ГК є раціональна немедикаментозна і лікарська гіпотензивна терапія. Кінцевою метою лікування ГК і систематичного лікування АГ є не лише зниження АТ, але найголовніше – запобігання серцево-судинним ускладненням, поразки органів–мішеній і, отже, підтримка досить високої якості життя.

Пропонуємо  




Copyright © 2009

Україна. м. Гайворон.